Про проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «АНТРОПОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ КОСТЯНТИНА УШИНСЬКОГО І МІСІЯ СУЧАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» ЧОІППО ім К Д. Ушинського

У матеріалах авторитетних міжнародних форумів зазначено, що XXI століття спродукує появу абсолютно іншої економіки та іншого суспільства, що, безперечно, вплине на освіту [20, с.106 – 108; 170; 36–42]. Проаналізовано проблеми використання методологічного змісту теорії стійкого розвитку в процесі становлення постнекласичної освіти. Обгрунтовано роль освіти для сталого та ефективного управління освітніми змінами. Розглянуто впровадження інновацій у педагогічний процес, що реалізується переважно через його вдосконалення, радикальну трансформацію або видозміну. Зазначено, що насамперед формується філософія інновацій, яка згодом конкретизується в основних елементах навчального процесу.

Однак, цього не достатньо, щоб зрозуміти – що є сенс життя. Отже, можна погодитися з тим, що біологічне впливає на соціальне, що біологічне є в основі соціальності людини. Однак таке зовсім не означає, що соціальне не є чимось іншим, ніж біологічне.

• Зазначає, що зробивши предметом свого дослідження практики, ми так чи так, зачіпаємо проблему людської свободи.
• Інкорпоруються та сприймаються головним чином ті нововведення, що не суперечать її колишньому існуванню, і в тій формі, що якнайкраще відповідає загальноприйнятій структурі.
• З цієї точки зору діяльність у сфері освіти, що є використанням соціальних технологій, безпосередньо спрямована на створення духовного продукту (освітніх послуг) необхідного суспільству та на відтво рення кваліфікованої робочої сили для всіх галузей виробництва.
• Вона сформульована американськими дослідниками Ч.Ламзденом та Е.Уілсоном в кінці 70-х років ХХ ст..
• Зокрема законодавчі аспекти ставлення до неї розглядалися Верховною Радою.

Феномен культури здавна привертає увагу філософів, істориків, соціологів, культурологів. Запроваджене ще в античності (першовжиток належить Цицерону), поняття “культура” на сьогодні має понад п’ятсот його визначень. Всі вони розширюють і поглиблюють його зміст, та жодне не спростовує первинного значення, яке в перекладі з латини означає “обробіток”, процес освоєння людиною природи, власної теж (обробіток землі, ремісництво, навчання й виховання).

Синкретизм новітніх релігій як форма прояву постмодерністських тенденцій у релігійному процесі.

Широке звернення до світового культурного надбання є для українців і надійним способом утвердження національної самобутності, реалізації національної ідеї та стратегії розбудови правової держави та громадянського суспільства. Водночас застережено, що інтеграція української освіти до світового освітнього простору передбачає збереження націо нально-культурної самобутності української нації, її співжиття з іншими народами й національностями, діалог культур та їх взаємозбагачення. Більше того, утвердження історично зумовленої самобутності нашої нації, її рівновартісного співіснування з різними культурами в світі глобальної культури схарактеризовано як одне з найважливіших завдань сучасної української освітньої політики. В роботах філософів висловлюється занепокоєння тим, що новітні технології, зокрема біотехнології, програмуючи біологію людини, трансформуючи її гени, створюють основу для обмеження людської свободи.

Виходячи з положень, викладених в діалогах Платона “Держава”, С.Й. Гессен обґрунтовує єдність етичної і політичної проблем, одночасно розглядаючи структуру окремої особистості і будову держави [8, с.180 – 187]. На основі філософського аналізу будови душі людини і держави Платон обґрунтував вчення про доброчинності. Як зберегти державу від виродження?

Друга половина ХХ ст. Демонструє нові соціокультурні ситуації та контексти, в яких здійснюється філософське пізнання сенсу людського життя. Філософія постмодернізму пов’язує визначення сенсу людиною з пошуком нею власної ідентичності. Складність такого пошуку вбачається в тому, що у людини взагалі не буває безпосереднього контакту з реальністю.

Філософія. Людина. Сучасність.

Козловець // Шлях освіти. Філософія і фундаменталізація університетської освіти / С. Кітов // Вища школа. На чому тримається сучасна освіта в Україні? Своє бачення освітньої «платформи» у вигляді трьох китів пропонує автор статті. Шановні відвідувачі сайту, тривають технічні роботи.

Чи є історія розвитком, рухом вперед, чи вона є історією «броунівського руху», історією локальних, замкнених цивілізацій, не пов’язаних у єдиний загальнолюдський історичний процес. Соціально-політична сфера життєдіяльності – це сфера продукування способів і форм спілкування, правил взаємостосунків між людьми. Вона пов’язана з формуванням в процесі історії соціальних спільнот (конкретно-історичних суспільств, держав, класів, націй, етносів, різноманітних соціальних груп) і соціальних інститутів – форм організації і регулювання стосунків у суспільстві. Продуктивні сили відображають активне ставлення людей до природи, вони є системою суб’єктивних і речових факторів, які здійснюють «обмін речовин» між суспільством і природою. До складу продуктивних сил входять люди в єдності їх фізичних і духовних сил, з їх історично набутим досвідом виробництва, уміннями, навичками, з їх, знаннями, різними формами об’єднання виробничих зусиль. Матеріально-економічна сфера є процесом перетворення й освоєння природи з метою створення матеріальних умов і засобів життя. Характер і рівень матеріального виробництва визначається способом освоєння природи, тобто способом виробництва.

Огурцова Анастасія, гр. Ємельяненко https://laiohgames.com/2017/07/10/казино-онлайн-в-україні-2023-топ-казино-з-л/ Є.О. Агаджанова Єлизавета, гр.

З другого боку латинське слово civilis означає «місто». Це говорить про те, що саме у містах вперше виникає потреба масового повторення здобутків культури, отже утворення цивілізації. У містах утворюються і кращі умови для відбору й збереження зразків минулих культур. Саме з міст ці твори потім поширювались у сільській місцевості. Тому цивілізація – це завжди напластування культур, що мали місце у минулому. Це – своєрідний, актуально діючий музей культури.